Цена Севастополь МАРИХУАНА КОКАИН Псилоцибиновые грибы МЕФ СОЛЬ

Ох, братухи, здарова! Сегодня расскажу вам историю, с которой я никогда не простился и не забуду!

Было это в самый обалденный летний вечер, когда весь город погружен в сплошной беспредел. Я, да, решил сменить обстановку, отлучиться от этого серого быта, где каждый день одно и то же. И мне как нельзя кстати подвернулась возможность навести суматоху и поднять свою прелесть на совсем другой уровень.

Так вот, братва, все началось с того, что я заглянул к одному своему закладчику, который всегда помогает найти че-нить интересненькое. Чувак оказался в курсе, что кетамин недалеко от нас доступен. Просто феноменальное время для того, чтобы наколоться до полного преца!

Ну и, конечно же, я решил не оставаться в долгу и отправился за этой штукой. Вечером, когда мир был поглощен тьмой, гопотники начинают свои приключения. Я взял с собой свой бонг, там уже приятно через него покурить с крутым фильтром. Ну а без спидика и гарика на такой прогулке было просто никуда.

Пока я шел по пустынным улицам, отведав гарика и спидика, слегка нашел прец. В голове реально начало шуметь, все вокруг стало ярким и размытым. Я шел, словно пара туманом, стараясь не попасть на глаза ментам, которые иногда бродят по городу, ища жертв.

И вот, наконец, я добрался до места. Небольшой сквер, окутанный ночной мглой и освещенный еле заметными фонарями. Там уже крутили амбалы - ребятки, совсем как я, решили навести тут свою байку. Я постоял немного в сторонке, чтобы сначала подогреть их, потом подключиться и почувствовать себя не одиноким в этом безумном каруселе.

Время шло, и все уходили все дальше и дальше от реальности. Я ощущал, как мой разум окутывается пеленой неземного преца. Мы говорили на одном языке, понимали друг друга без слов. Все наши проблемы улетучились, казалось, что мы героины в борьбе со всей этой суровой жизнью.

Мы потеряли счет времени. Часы стали несущественными величинами, когда твое сознание сливается с прекрасным и необъяснимым. Я просто не мог поверить, что такое может быть, что мы реально в этом небе, где нет границ и запретов.

Но когда настало время расходиться, чтобы каждый весело отправился по своим дорогам, я не мог не задаться вопросом - а что же теперь? Ведь после такой ночи все вокруг кажется окутанным серость и безвкусием, где каждый живет своей рутиной и не знает, что значит по-настоящему отпустить себя на волю...

В общем, парни, эта история была для меня действительно особенной. Она показала, что есть мир за пределами того, что мы привыкли видеть, что ночь может быть на самом деле лишь началом наших приключений. Но главное - быть осторожными и не забывать, что наши границы должны быть ясны и четки, чтобы не скатиться в бездну зависимости.

И помните, братцы, наши просторы не только в мозгах, но и в наших сердцах!

Я ей дуже вдячний, пристрастилась до шматочків льоду

То була така собі звичайна сонячна денценька, коли я вирішив зробити собі хардкорну закладку в житті. А все почалося з думки, як би мені купити мефедрон. Наскільки може бути важка штука – знайти наркоділлера в місті. Але знаючи таке жаргонне слово, як шуга, я вже був готовий включити свої детективні навички. Мої гопницькі знання виявилися по-справжньому крутими, коли я розповідав про свої наміри своєму другу-гопніку Коляну.

Колян, брат, маю для тебе зарубку! Мені потрібен мефедрон, але не знаю, де взяти. Можливо, ти вкурсі?

Коліна очі світнули, і він мені відповів з радісним сміхом: "Братець, вирібайся! Є у нас у туалеті один такий хлопець, він в сусідній школі регулярно чпокнуваєся, може нам допоможе". Його слова мене потішили і збудили в моментальний ентузіазм.

Наступного дня, збираючись на уроки, я не міг стримати посмішки на обличчі. По прогулці в школі ніхто і не підозрював, що в мене в кишені прихована закладка, гарно замотана у папір. Весь день я не міг утриматися від думок про мою зустріч з геніальним наркоділлером.

Після останнього уроку, я зібрався з силами, направившись до туалету. Вже близько дверей я почув такий глухий шукачий голос: "Хто тут? Що ти тут робиш?".

Прихопив закладку і ховаючись за дверима кабінки, я відповів із ледь чутним хи-хи: "Та ну, нічого, шановний пане вчителю! Я тут нічого такого не роблю, просто шукаю туалетний папір, а вже повернусь до класу".

Але вчителю це не сподобалося, і він закричав, що він викличе директора. Я тепер розумію, що у мене була справжня смуга нещастя.

У директора була така гострозуба врода, природжена для порошку, і я відразу зрозумів, що моє Hardcore-життя в школі завершилось. Через кілька хвилин розмови з директором, мені було оголошено, що я вилучений, вигнаний з закладу освіти, через мої "занадто активні пошуки туалетного паперу".

Поки я виходив зі школи, мій гопніцький дух не дозволяв мені відчути сором або болісні почуття. Замість цього, я зітхнув з полегшенням, зберігаючи свою закладку у кишені. Ніхто не міг осягнути мою нову свободу і гарячий порошок, який чекав на мене.

Вранці наступного дня я знову зустрівся з Коляном, щоб знову розповісти йому свої новини. "Брат, вони вигнали мене зі школи, але не на довго! Мій внутрішній злодій уже планує нову чергову закладку, і тепер ми матимемо більше часу на серйозні Хардкорні тусовки!"

"Братець, ти неймовірний! І взагалі, я почував, що щось не так зі школою, нудило, аж ледве закінчив школу", - відповів мені Колян, теж випускник із золотим срібним медалем по людяності.

У нас був план. Все моє зріле життя виховане на закладках і хардкорному житті. І ми не збиралися зупинятися. Ми продовжували сміятися, проводити ночі в екстазі і цілодобових Хардкорні тусовочки. Ми були найкрутіші гопники в нашому місті, які не боялися Ацетаминофену, порошків або лікуватися хи-хи.

І наше найбільше задоволення полягало в тому, що ми могли побачити, як суспільство розуміє, що ми не просто гопники, а ми - херої нової епохи. Ми були нашими власними закладками, планували і виконували свої власні Hardcore-випробування, і ніхто не міг нас зупинити.

Ця моя історія - це крик душі, сповнений відчуттів і надії. Ми всі маємо свої закладки і відчуття шуги, але саме від нас залежить, як ми вміємо налаштуватися на життя і використовувати ці емоції для створення справжніх шедеврів. Як для мене, мої дні у школі - це закінчений етап, і тепер я готовий до нових пригод, нових тусовок і нових закладок у моєму житті. Хардкорні гопніки - завжди готові до випробувань і вигідних угод, які вимагають від нас неконвенційного мислення і впевненості у власних силах. Та нехай життя буде таким же хардкорним, як і ми самі!